Сейсмічність України

гандонка

Зміст

Загальна характеристика [ ред. • ред. код ]

Значні сейсмічні процеси існують на за­ході країни, зокрема в Закарпатті. де неодно­разово були землетруси інтенсивністю 6-7 балів (в Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності ).[1]. також часто використовують магнітуду (силу землетрусу за шкалою Ріхтера або за Р- хвилями, обидві від 0 до 9,9)[2]. бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.

У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках .

У межах Чернівецької об­ласті зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Південну частину Тернопільської. Хмельницької. Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтен­сивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко -Рівне -Київ -Переяслав-Хмельницький -Дніпропетровськ. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 ба­лів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів: 20 жовтня 1802 р. 26 листопада 1829 р. 23 січня 1838 р. 10 листопада 1940 р.(7,4 б.), 4 березня 1977 р. (7,2 балів за Р-хвилями), 30 серпня 1986 (6,4 б.). Значний землетрус стався 30 травня (6,7 б.) і 31 травня (6,1 б.) 1990 р. Більшість землетрусів тут пов'язана з тек­тонічними рухами в горах Вранча (на межі Пів­денних та Східних Карпат у Румунії ).

Для Криму також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом ). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 ба­лів, який відбувся 11 листопада 1927 р. сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір .

Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні роз­міщення нового будівництва.

В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція "Львів ", яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція "Київ " організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.

Сейсмічність регіонів України [ ред. • ред. код ]

Карпати [ ред. • ред. код ]

Карпати – порівняно молода орогенічна система. В ній ще не затихли власні тектонічні процеси. На території Закарпаття відбуваються найбільш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття – від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Землетруси в Передкарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах – вони були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках, Шкло, 3 березня 1670 року, Великі Мости, 17 серпня 1875 року та ін. В районі міста Долина протягом 1974-1976 років відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5,0-6, 7 лютого 1976 року – 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів. У Калуші Івано-Франківської області 7 червня 1987 року відбувся техногенний землетрус в місті з інтенсивністю 3-4 бали, який був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок. В районі смт. Микулинці Тернопільської області, 3 січня 2002 року відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались. Землетруси із зони Вранча (Румунія) відчуваються на території Львівської області з інтенсивністю до 5 балів.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Хмельницький-Дніпропетровськ. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів: 20 жовтня 1802 р. 26 листопада 1829 р. 23 січня 1838 р. 10 листопада 1940 р. Значний землетрус (понад 5 балів) стався 30 і 31 травня 1990 р. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії). Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів. Сейсмічна небезпека Одеської області також зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. Так, у 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн. км.

Крим [ ред. • ред. код ]

Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від



узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4,0-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику. Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва. Землетруси в Криму можуть викликати й інші, достатньо небезпечні явища, наприклад, сповзання прибережного масиву Гірського Криму. Особливо у весняну пору, коли потенційна зона сповзання насичена водою і навіть невеликі тектонічні поштовхи можуть активізувати процес сповзання гірської маси берегової зони в море. Сліди таких процесів прослідковуються в морфології берегової лінії (Ластівчине Гніздо являє собою небезпечне у цьому відношенні місце, а берег від Ялти до Гурзуфа – приклад масиву, який уже сповз у море). Такі процеси згідно з археологічними даними повторюються в Криму кожні 500 років. Чергова активність очікується на початку нинішнього століття.

Донбас [ ред. • ред. код ]

На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX століття фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.

Вплив зони Вранча [ ред. • ред. код ]

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча. розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії. Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину. де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Землетруси в Передкарпатті [ ред. • ред. код ]

  • Шкло. 3 березня 1670 року, землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64 ).
  • Великі Мости. 17 серпня 1875 року, землетрус інтенсивністю 6 балів.
  • В районі міста Долина протягом 1974—1976 років відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів. Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини.
  • Калуш Івано-Франківської області 7 червня 1987 року техногенний землетрус в місті з інтенсивністю 3-4 бали. Цей землетрус був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок .
  • В районі смт. Микулинці Тернопільської області, 3 січня 2002 року відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались.

Землетруси з зони Вранча (Румунія) відчуваються на території Львівської області з інтенсивністю до 5 балів за шкалою MSK-64.

Див. також [ ред. • ред. код ]

Источник: uk.wikipedia.org

Другие товары